Експозиція «Полісся» в Пирогові
Хати-зруби серед діброви, каплиця XVII століття, церкви на дубових стовпцях і найдавніша хата України 1587 року — дерев’яне Полісся на рівнинній ділянці музею.
Полісся в Пирогові: дерев’яне зодчество лісового краю
Полісся — історико-етнографічний регіон, що простягається із заходу на схід, охоплюючи північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. У давнину цю територію заселяли племена сіверян, древлян і волинян, а рівнинний ландшафт лісів, озер і боліт визначив головні заняття поліщуків: крім рільництва й тваринництва — рибальство, мисливство, збирання ягід, грибів і дикого меду.
Експозиція «Полісся» розташована на рівнинній ділянці музею, поруч із дібровою та яром, і налічує 45 архітектурних об’єктів, об’єднаних у садиби та згрупованих за будівельними типами. Тут представлений також комплекс культових споруд — каплиця і дві церкви, що завершують сектор силуетами дерев’яних храмів.
Здавна переважним будівельним матеріалом на Поліссі було дерево. Покриття дахів вражає розмаїттям: колота дошка, ґонт, драниця, дерен, луб, болотяна трава, солома, лляна та конопляна костриця. В інтер’єрі житла надовго затрималися архаїчні риси — курне та напівкурне опалення, волокові вікна, освітлення світочем.
Серед пам’яток сектора — унікальні зразки: хата 1587 року, найстаріша датована житлова споруда України; крупорушка-тупчак, єдина відома споруда такого типу в країні; окружний двір — замкнений комплекс житлових і господарських будівель під одним дахом. У церкві з Кисорич діє виставка ікон «Церковні старожитності кінця ХVIII — початку ХХ століття».
Схема Поліського сектора
Карта сектора. Номери на карті відповідають нумерації пам’яток у списку нижче.
Архітектурні пам’ятки сектора
Кожна будівля перевезена з поліського села та наповнена оригінальними предметами побуту лісового краю.
1930-ті роки
1. Крупорушка-тупчак із села Архипівка
Єдина відома в Україні споруда цього типу для обробки гречки й виготовлення круп. Двокамерна будівля з восьмигранною частиною, де під вагою пари коней оберталося колесо діаметром 8 метрів — коні «тупцювали» на нахиленому колесі, приводячи в рух складну систему передач.
кін. XIX ст.
2. Хата із села Мамекине
Дводільна хата з масивного соснового кругляка з плетеними з лози сіньми. Зовні «руджена» — помащена рудою глиною, всередині побілена. Опалення напівкурне: дим через каглу виходив у сіни. У миснику — посуд відомих гончарних осередків Чернігівщини: Верби та Осмаків.
XIX ст.
3. Хата із села Бехи
Хата з родового гнізда околичної шляхти з роду Бехів, що отримували землі тут ще з Х століття. Тридільна, рублена із соснових та дубових плах, з «підкоморником» на стовпчиках. Дах критий драницею; вікна з 12 шибками обведені шпаровкою із сажі та білої глини.
XVII ст.
4. Каплиця із села Клесів
За переказами, зведена пастухами на пагорбі, де з-під старої берези пробилося джерело. Найдавніша та найпростіша культова будівля: невелика церква без вівтаря, де охрещували дітей і відспівували покійників. Дах старішої частини пірамідальний, з центральним стовпом; двері — на бігунах.
1789 рік
5. Воскресенська церква із села Кисоричі
Унікальна пам’ятка старовинного поліського типу з архаїчною технікою: зруб встановлений на дубових стовпцях, закопаних по периметру. Споруджена 1789 року. На момент виявлення в ній був тракторний стан і зберігалися добрива; хрести й маківки реконструйовано за аналогією давніх храмів. Нині тут виставка ікон «Церковні старожитності».
1880-ті роки
6. Хата із села Блажове
Житло родини пасічника, який займався бортництвом — збирав мед диких бджіл. Дводільна, напівкурна, рублена із соснових брусів «у простий замок»; стеля утеплена піском за давньою традицією. У житловій кімнаті — кам’яні ручні жорна: «Ступа і жорна — доля чорна», казали в народі.
XIX ст.
7. Хата із села Мульчиці
Зразок поширеної на Поліссі «довгої хати»: житло й господарські приміщення в один ряд під одним дахом. Хата небілена, з курною піччю, схожою на сани з полозями-припічком. Для освітлення — світоч, жар у якому берегли, не давали згаснути, бо це віщувало нещастя.
XIX ст.
8. Кузня із села Залюття
Реміснича будівля для гарячого кування, де працювали сільські ковалі. Однокамерна зрубна кліть з невеликим піддашком перед дверима; дах критий колотими дошками у два шари. Робота відбувалася при відчинених дверях: для перетворення болотяної руди на залізо потрібна була найвища температура.
1876 рік
9. Хата із села Полиці
На стінах вирізьблені посвяти: ім’я євангеліста, хрест і дата побудови — 1876 рік; ще один хрест вирізано на сволоку. Рублена з тесаних вручну вільхових плах, дах критий очеретом. Причілок оздоблений півмісяцем із «рогами». Піч курна, під нею тримали курей і картоплю.
1587 рік
10. Хата із села Самари
Найдавніша датована житлова споруда музею і, на сьогодні, найстаріший зразок традиційного житла не лише в Україні, а й за її межами: за датою, знайденою в інтер’єрі, зведена 1587 року — ще за часів Речі Посполитої. Однодільна, без сіней; двері архаїчні — на бігуні, у чільній стіні кагла для випускання диму.
XIX ст.
11. Окружний двір із села Солов’ї
Комплекс із 12 житлових та господарських приміщень, з’єднаних по периметру одним дахом: хата, комора, покліть, колешня, шопи й хлів. Такі двори ставили окремо, серед лісу: у замкненому просторі легше було доглядати худобу та захищати її від хижаків. Хата зведена 1851 року.
1763 рік
12. Миколаївська церква із села Городище
Зведена коштами сільської громади 1763 року — про це засвідчує автентичний напис на стіні вівтаря. Первісно тридільна і тризрубна, з іконостасом у перехідному стилі від рококо до класицизму. Пережила синодуальні перебудови кінця ХІХ століття, які змінили її первісний вигляд.
Поради відвідувачам сектора
Найкращі ракурси для фото
Воскресенська церква з Кисоричей на узвишші — головна домінанта сектора, особливо мальовнича серед осіннього листя. Каплиця з Клесова гарно виглядає в ранковому світлі з боку діброви.
Як пройти від входу
Сектор займає рівнинну ділянку поруч із дібровою та яром: від центрального входу рухайтеся за вказівниками повз Поділля. Огляд 12 пам’яток триває близько 40–60 хвилин.
Що обов’язково побачити
Знайдіть хату 1587 року — найдавнішу житлову будівлю України, загляньте до крупорушки-тупчака з колесом 8 метрів та відвідайте виставку ікон у церкві з Кисорич.
Часті запитання про Поліський сектор
Чи можна заходити всередину споруд Поліського сектора?
Так, у теплий сезон більшість будівель відкриті: всередині представлені автентичні печі, ручні жорна, поліський посуд і предмети побуту. У церкві з Кисорич діє виставка ікон «Церковні старожитності» з понад 250 експонатами.
Чим Поліський сектор відрізняється від інших?
Це найдерев’яніший сектор музею: всі споруди — зруби з сосни, вільхи та дуба без обмазки. Тут зберігається найдавніша датована житлова споруда України — хата 1587 року, а також єдина в країні крупорушка-тупчак.
Чи потрібен окремий квиток у Поліський сектор?
Ні, як і всі експозиції музею, Поліський сектор входить до єдиного вхідного квитка.