Експозиція «Поділля» у Пирогові
Білосніжні мазані стіни під солом’яними гребінчастими стріхами, мальовничі підвіконня, рідкісна корчма-шкальня, таємничий бурдей та сакральна тризрубна церква 1817 року — живий зліпок мальовничого Подільського краю.
Душа Подільської землі: архітектурні особливості
Сектор «Поділля» в Національному музеї народної архітектури та побуту України розкинувся на мальовничих терасах південно-західного пагорба. Ландшафт тут дивовижно нагадує каньйони Дністра та подільські товтри: круті спуски, зелені балки та затишні долинні подвір’я.
Подільське народне зодчество відрізняється від усіх інших регіонів України своєю витонченою ошатністю. Основний матеріал стін — глина, замішана на соломі (саман), якою обмазували дерев’яні каркаси (сохи) або плетені з лози стіни. Зверху стіни обов’язково білили вапном, підводячи призьбу червоною глиною або охрою, а віконні рами та карнизи нерідко прикрашали рослинним орнаментом із зображенням «дерева життя».
Дахи подільських хат — чотирисхилі, криті житньою соломою за особливою місцевою технологією: зі сходинками на кутах («гребінцями») та товстим пухнастим настилом, що надійно захищав від літньої подільської спеки та зимових вітрів.
Схема та карта сектору «Поділля»
Етнографічна карта-путівник 12 архітектурних об’єктів подільського села: садиби, вітряки, водяний млин та сакральна тризрубна церква.
Архітектурні пам’ятки та автентичні садиби сектора
Кожна садиба перевезена зі свого історичного села, ретельно відреставрована та наповнена оригінальними предметами побуту, меблями, ткацтвом та керамікою.
сер. ХІХ ст.
1. Хата-шкальня із с. Теремці
Унікальний зразок сільської шинкової будівлі — «шкальні», де подорожні та селяни могли випити шкалик меду чи горілки та переночувати. Будівля має тридільне планування: житлова кімната господаря, сіни та простора шинкова частина з масивною лавою та стійкою.
кін. ХІХ ст.
2. Хата із с. Гарячинці
Класична садиба заможного подільського селянина-хлібороба. Високий солом’яний дах, білені стіни з червоною підводкою цоколя та розкішний інтер’єр з кахляною піччю, скринею з посагом та ткацьким верстатом.
1890-ті рр.
3. Хата із с. Кадиївці
Зразок традиційного подільського трикамерного житла (хата — сіни — комора). Особливої уваги заслуговує конструкція стелі з масивними сволоками, на яких вирізьблено захисні солярні знаки та рік зведення.
поч. ХХ ст.
4. Хата із с. Луги
Східноподільський тип дерев’яно-глиняної архітектури. Будинок оточений відкритим подвір’ям із плетеним тином та клунею для зберігання снопів і сільськогосподарського реманенту.
сер. ХІХ ст.
5. Хата ткача із с. Яришів
Яришів здавна славився своїми ярмарками та ткацьким ремеслом. У хаті представлена повна експозиція ткацького промислу: прядки, веретена, мотовила та діючий верстат, на якому виготовляли знамениті подільські килими та верети.
Архаїчний тип
6. Бурдей із с. Слобода-Яришівська
Один із найбільш рідкісних експонатів музею: заглиблене в землю житло-напівземлянка (бурдей). Такі будівлі зводилися небагатими селянами Подністров’я або використовувалися як тимчасові прихистки під час частих набігів.
1817 рік
7. Миколаївська церква із с. Зелене
Шедевр подільсько-буковинського сакрального будівництва. Тризрубний безверхий храм так званого «хатнього типу», покритий ґонтовим дахом. Ззовні церква нагадує звичайну хату, що було вимушеним маскуванням у часи турецького панування.
XVIII ст.
8. Оборонна дзвіниця із с. Кут-Товсте
Двоярусна каркасна дерев’яна дзвіниця. Перший ярус зрубний, другий — відкрита аркада під шатровим завершенням. У давнину слугувала не лише для скликання парафіян на службу, а й як спостережний та оборонний пункт громади.
кін. ХІХ ст.
9. Хата із с. Пужайкове
Хата з південного прикордоння Поділля та Степу. Стіни вимурувані з вапняку-ракушняка та обмазані глиною. Велика кількість відкритих відкритих просторів і тіньовий піддашок для захисту від спекотного південного сонця.
1880-ті рр.
10. Садиба гончаря із с. Крищинці
Крищинці — знаменитий осередок подільської народної кераміки. У садибі відтворено гончарну майстерню з ножним гончарним кругом, сушарнею для виробів, полицями-мисниками та різноманітним полив’яним глиняним посудом.
поч. ХХ ст.
11. Водяний млин із с. Ломачинці
Справжній гідротехнічний пам’ятник Подністров’я. Дерев’яна споруда з повним набором внутрішнього механізму: водяним колесом верхнього бою, важкими кам’яними жорнами, ковшами та валами для помолу пшениці й кукурудзи.
поч. ХХ ст.
12. Хата-млин із с. Ломачинці
Рідкісний архітектурний гібрид, де житлова кімната родини мельника та виробниче млинове приміщення знаходяться під одним спільним дахом. Мельник міг контролювати роботу жорен удень і вночі, не виходячи з оселі.
Поради відвідувачам сектора «Поділля»
Найкращі ракурси для фото
Неймовірне золотисте світло осяює білі стіни подільських садиб за 2 години до заходу сонця. Особливо гарно виглядає панорама Миколаївської церкви та водяного млина у видолинку.
Як дістатися від входу
Від центрального входу до музею рухайтеся праворуч асфальтованою алеєю повз поле вітряків, спускаючись на західний схил. Піша прогулянка займає близько 10–12 хвилин.
Що обов’язково побачити
Зазирніть у віконце хати-шкальні з Теремців та огляньте справжнє напівземлянкове житло (бурдей) — відчуття мандрівки на 150 років назад гарантовано!
Часті запитання про експозицію «Поділля»
Чи можна заходити всередину хат сектора Поділля?
Так! У весняно-літній та теплий осінній сезон більшість садиб відкриті для відвідувачів. Всередині чергують доглядачі музею, які залюбки покажуть автентичні печі, ткацькі верстати та скрині.
Скільки часу потрібно для огляду всього Поділля?
Для неспішного огляду всіх 12 пам’яток, відвідування Миколаївської церкви та фотосесії знадобиться приблизно 40–50 хвилин.
Чи діє окремий квиток для входу в сектор?
Ні, вхід до всіх регіональних експозицій, включно з Поділлям, входить до загального вхідного квитка в музей Пирогово.